|
Дискусії
|
|
Підготувала Рада Чекмишева, для «Телекритики»
Новий Закон про вибори: ЗМІ починають, але політ- і медіатехнологи теж не квапляться
Запитання «Телекритики»: - За новим Законом про вибори, тепер відсутнє імперативне зобов'язання ЗМІ – тобто, зобов'язання подавати будь-які агітаційні матеріали в такому вигляді, в якому їх запропонує замовник. Як на вашу думку, які позитиви та негативи є в цій законодавчій нормі? Як це може виглядати на практиці?
Відповідають: Тарас Шевченко, Сергій Гузь, Олександр Ленгауер, Борис Бахтєєв, Олександр Чекмишев, Олег Целуйко.
Докладніше...
|
|
Тетяна Узун
Доступ до інформації в Україні: чи стали чиновники відкритішими при новій владі?
Величезний чиновницький механізм державного управління сучасної України в принципі мало в чому змінився від часів розпаду Радянського союзу. І часто у кабінетах держустанов досі сидять чиновники «радянського зразка», які звикли «оберігати» інформацію щодо діяльності своєї установи як сувору державну таємницю.
Докладніше...
|
|
Андрій МАСАЛЬСЬКИЙ, керівник управління зв
Від інформаційних бараків до вільних ЗМІ
Експерти України і США пропонують новій владі замість тоталітарного спадку розбудувати громадянське суспільство.
Докладніше...
|
|
Вікторія Сюмар
Останній гарантійний термін
“Цербери демократії” – це ще одне, поруч із “четвертою владою” визначення вільної преси. Що означає це визначення? Саме те, що преса має відслідковувати всі дії влади і чітко вказувати на проблеми, критикувати невірні рішення та невиконані обіцянки, з іншого боку саме преса має вказувати владі на найгостріші суспільні проблеми, які залишаються поза увагою можновладців.
Докладніше...
|
|
Д.Мережко, директор АНРИ (Россия)
«Ниши общеинформационного городского издания в России попросту не существует»
Весна 2005 года выдалась тяжелой для газет общего содержания. Прекратил выход «Русский курьер», «Московские новости» чуть было не лишились финансирования, в газете «Газета» прошли серьезные кадровые перестановки. По мнению директора АНРИ Дмитрия Мережко, это не единичные факты, а тревожная тенденция.
Докладніше...
|
|
Мар’ян Житарюк, доцент кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка
Особливості журналістської освіти в контексті вищої освіти в Україні
ІМІ публікує статтю доцента кафедри зарубіжної преси та інформації Львівського національного університету імені Івана Франка про стан та проблеми журналістської освіти в Україні. Очевидним наразі видається той факт, що ця система потребує змін, інакше і далі п”ятирічний курс навчання буде значно менше ефективним, аніж кількамісячні тренінги за іноземними методиками, а журналісти, що приходитимуть на роботу після закінчення ВУЗів будуть дуже приблизно уявляти, що таке журналітські стандарти, етика, та як працювати з інформацією. Ця тема доволі дискусійна і ми запрошуємо всіх висловитися щодо цього. Ваша міркування просимо надислати за адресою info@imi.org.ua
Докладніше...
|
|
Олександр Сирцов, журналіст, інформаційне агентство "Гал-info"
Районні газети у вільному плаванні
Найбільші надходження районні газети отримують від друку привітань та некрологів, а от звична реклама підприємств чи послуг не є поширена.
Докладніше...
|
|
Кость Бондаренко, Директор Інституту національної стратегії, для "Телекритики"
"Якщо це – свобода слова, то я – проти такої свободи слова…"
В умовах нехтування буржуазією та її інтересами говорити про те, що нинішня влада всерйоз зацікавлена у встановленні буржуазних свобод – недоречно.
Докладніше...
|
|
Вікторія Сюмар
Преса і влада: стометрівка з перемінним успіхом
Нова українська влада перетнула перший досить умовний бар”єр – сто днів. За цей час суттєво змінилася і українська преса. Власне, свобода слова та ЗМІ були одним із головних виборчих тез нинішньої владної команди, і це дотримання цього принципу було своєрідним тестом влади на демократичність. Чи склала його влада? Чи стали новими умови роботи журналістів і чи зникла в Україні цензура? – все це питання, які були темою обговорення під час конференції, організованої ІМІ.
Докладніше...
|
|
Washington ProFile
Пресса как оружие массового поражения
Террористы крайне нуждаются в публичности и внимании общества, поэтому они стараются использовать средства массовой информации в своих целях. Одной из причин этого является то, что террористы, в большинстве случаев, стремятся достичь определенных политических целей.
Докладніше...
|
|
Тетяна Паламарчук, для Центру медіареформ
Чи можна перевиховати Рабиновича?
Як бути менеджеру із власником засобу масової інформації, що хоче тільки впливів і з власником, що хоче тільки прибутку? Чи можна взагалі перевиховати менеджера, у чому різниця і схожість двох моделей менеджменту – газети „Україна молода” та каналу „1+1”? Hа ці та багато інших питань шукали відповідь і ділилися власним досвідом учасники Медіа Клубу на тему „Менеджмент ЗМІ як українське явище”, що відбувся 1 квітня.
Докладніше...
|
|
"День"
З торбами попідтинню чи на «білому коні» — в медіамагнати?
Після зміни політичної ситуації в країні знов активізувалися дискусії про роздержавлення ЗМІ (див., наприклад, «День» за 11.03.2005). Але бойкот процесу роздержавлення низової преси може бути спричинений елементарним небажанням районних журналістів узяти на власні плечі всю повноту відповідальності за подальшу долю своїх газет. Ще б пак! Допоки районки мають статус комунальних (державних) видань, сяка-така підтримка з боку місцевої влади, яка є співзасновниками подібних видань, гарантована.
Докладніше...
|
|
Віра Лобановська
"Без бумажки ти...." Перспективи запровадження української прес-карти
Наразі статус жураліста в законодавстві України не є чітко визначеним. Згідно ст.25 Закону України “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”, журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її повноваженням. Що ж до теле та радіожурналістів, то про них у законодавстві сказано набагато менше. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” навіть не вживає термін “журналіст”, а визначає “телеоадіопрацівників” як штатних або позаштатних працівників телерадіоорганізацій, які за характером своєї професійної діяльності беруть участь у створенні та розповсюдженні телерадіопередач та програм. Ніяким чином не прописана у законі діяльність вільних журналістів, можливість отримання ними редакційних посвідчень, акредитації. Тож певні прогалини намагаються заповнити різноманітими ініціативами з реформування журналістської діяльності.
Докладніше...
|
|
Сергій Таран, Вікторія Сюмар
Свобода слова чи напіввідкритість з елементами PR?
На прикладі загибелі генерала Кравченка – певно, найважливішого свідка у справі Гонгадзе - опоненти Ющенка закидали новій владі невміння працювати з суспільно важливою інформацією. Мовляв, без оголошеного на всю країну факту допиту Юрія Кравченка з зазначенням навіть часу та місця допиту наврядчи б зважився він на такий крок. У відповідь завжди можна було би заперечити, що випадок з Кравченком це радше виняток, спричинений наздзвичайним резонансом справи Гонгадзе. Однак виглядає, що влада вже не перший раз сама дає приводи поговорити про певну клишоногість у роботі з незалежними медіа.
Докладніше...
|
|
Віктор Мороз, журнал “Україна + Політика”, для „Телекритики”
Розумному досить (Або ще раз про взаємини влади і журналистики)
Опитування „Телекритики” “У демократичному суспільстві преса і влада – завжди опоненти!” спричинило на сайті гостру дискусію. Сьогодні у полеміку вступає журналіст Віктор Мороз. Його різкі висловлювання ми подаємо без скорочень – хоча не підтримуємо у всьому його точку зору. Однак Віктор представляє, по-перше, досить поширену позицію. По-друге, стосовно спекуляцій так званої вільної преси, яка ще вчора досить натхненно виконувала владні настанови режиму Кучми, – щодо нової владної команди – ми з Віктором цілком згодні.
Докладніше...
|
Страницы: | 1 | 2 | 3 |
Архив по годам: 2005; 2006;
|
Версія для друку
|
|
|