Олигархические и другие СМИ: что же теперь будет? Способы измерения аудитории прессы Каталог корисних інтернет-сайтів Список членів Української асоціації видавців періодичної преси

Каталог
Мапа сайту
Фотогалерея
Головна сторінка

Ukrainian Association of Press Publishers • Украинская Ассоциация Издателей Периодической Печати
Медіа-аналітика ОглядиДискусії

У А В П П

About Us
Про Асоціацію
Приєднуйтесь!
Новини
Навчання
Професійний конкурс преси
Тендери УАВПП

Для членів УАВПП

Документи Асоціації
Юридичний сервіс
Інформаційний сервіс

 
На сайті В Інтернеті

Огляди

Практичні поради ЗМІ як не стати „цапами відбувайлами” під час виборів

10.11.2005

В процесі виборів-2006 судового переслідування можуть зазнати багато українських засобів масової інформації та їх працівників, що цілком може потягнути подібні до «справи Геруса» наслідки. Поза власною волею ЗМІ можуть виявитися «крайніми» в процесі з’ясування стосунків між різними кандидатами чи партіями.

Причиною такої загрозливої для засобів масової інформації ситуації є норма частини 9 статті 68 закону “Про вибори народних депутатів України” в її чинній редакції.

21 липня 2005 року журналіста з м. Рівне Василя Геруса було засуджено до трьох років позбавлення волі, і в той же час звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановлено йому іспитовий строк тривалістю в 1 рік.

Суд визнав журналіста винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 364 і частиною 2 статті 157 Кримінального кодексу України («зловживання службовим становищем», «перешкоджання здійсненню виборчого права») підставою для цього стала публікація в газеті “7 днів” статті “Політичні цілі Ющенка” від 19 листопада 2004 року, яка містила неправдиву інформацію про передвиборну програму кандидата Ющенка В.

Появу даної публікації пов’язують з командою іншого кандидата на пост Президента. Крім того, ще в січні цього року місцевий суд м.Рівне зобов’язав відповідну газету сплатити Віктору Ющенку 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди (що є не типово великою сумою для практики укранських судів щодо відшкодування моральної шкоди), а також 5 000 гривень державного мита.

В процесі виборів-2006 судового переслідування можуть зазнати багато українських засобів масової інформації та їх працівників, що цілком може потягнути подібні до «справи Геруса» наслідки. Поза власною волею ЗМІ можуть виявитися «крайніми» в процесі з’ясування стосунків між різними кандидатами чи партіями.

Причиною такої загрозливої для засобів масової інформації ситуації є норма частини 9 статті 68 закону “Про вибори народних депутатів України” в її чинній редакції. У нормі зазначено, що якщо засіб масової інформації надав ефірний час або друковану площу одній партії або блоку, то цей ЗМІ не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на тих же умовах іншій партії (блоку). Можливість відмови передбачена лише у випадку, коли пратія чи блок захоче розмістити в ЗМІ матеріали, що містять заклики до ліквідації незалежності України, зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави та інші матеріали подібного характеру. Право відмовити блоку чи партії, які захочуть розмістити в ЗМІ недостовірні відомості про іншу партію, блок чи їх кандидата, в статті 68 не прописане.

В той же час частина 9 статті 71 того ж Закону забороняє розповсюдження завідомо неправдивих або наклепницьких відомостей про партію (блок) або про кандидата у депутати. Тому перед засобом масової інформації може постати дилема: або “влетіти” за поширення неправдивих відомостей про одного кандидата (партію), або “влетіти” за відмову надавати ефірний час чи друковану площу іншій партії (блоку).

Проте ситуація не настільки безвихідна, як може здатися людині без грунтовної юридичної підготовки. Дії представників кандидата чи партії, які намагаються чужими руками “вилити бруд” на конкурента, розміщучи недостовірні матеріали в ЗМІ, є одним із видів такого явища як зловживання правом.

Тобто право використовується суб’єктом з іншою метою, ніж воно було йому надане. Дане питання в цивільному праві регулюється статтею 13 Цивільного кодексу України, де зокрема зазнчено: “при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб,.. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах”.

Частина 6 цієї статті передбачає, що суд може зобов'язати особу припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Таким чином Цивільний кодекс гарантує звернння до суду при зловживанні правом. Засіб масової інформації може оскаржити в суді дії партії чи блоку, оскільки, крім завдання шкоди іншій партії, блоку чи кандидату, ці дії можуть призвести до негативних наслідків для відповідного засобу масової інформації; ЗМІ вправі просити суд керуючись аналогією закону застосувати положення Цивільного кодексу щодо зловживання правом і заборонити партії чи блоку розміщувати в ЗМІ недостовірну інформацію.

Якщо ж ЗМІ не зовсім впевнений чи є ця інформація недостовірною, чи не є такою, то в цьому питанні може допомогти партія чи блок, яку намагаються “облити брудом”. Тому з метою перестраховки можна направити “потенційній жертві” листа, бажано з повідомленням про отримання адресатом, а копію його направити відповідній виборчій комісії. В цьому листі можна запропонувати партії, блоку звернутися до суду чи виборчої комісії зі скаргою на дії інщої партії, блоку в порядку, що регулюється розділом ХІІ Закону “Про вибори…” (з повідомленням відовідного засобу масової інформації про порушення віповідної процедури оскарження), а в разі неподання такої скарги ЗМІ буде розцінювати бездіяльність партії, блоку (відсутність відповіді на лист) як згоду на оприлюднення відповідних матеріаів.

Явно неправдиву інформацію ЗМІ не варто оприлюднювати в будь-якому разі (хіба що є рішення суду, яким ця інформація визнається достовірною). Якщо відмова в оприлюдненні такої інформації буде оскаржена в суді, то засіб масової інформації вправі просити суд застосувати знову ж таки аналогію закону (аналогію з частиною 3 статті 16 Цивільного кодексу) і відмовити у захисті права особи в разі зловживання нею своїм правом.

На закінчення ще раз можна згадати “справу Геруса”. Вже після винесення судом обвинувального вироку Маркіян Лубківський повідомив, що, Президент України є «надзвичайно шляхетною людиною з високими моральними ідеалами, тому він не має наміру карати навіть за те зло, що йому було заподіяно під час "помаранчевої революції". І в той же час М.Лубківський нагадав, що має бути дотримана відповідна правова процедура.

Навряд чи всі кандидати й лідери партій є “надзвичайно шляхетними” людьми з “високими моральними ідеалами”. Оскільки вирок вже винесено (журналіста визнано винним), то зовсім не факт, що Секретаріат Президента доб’ється якихось змін в цьому питанні, хоч цей факт може серйозно шкодити іміджу віктора Ющенка...


Автор: Роман Головенко
Інститут масової інформації


Комментарии:

Нет комментариев



Прокомментировать

Имя:
E-mail:
Текст:



Версія для друку

Галузь преси

Новини
Анонси галузевих заходів
Медіа-законодавство
Медіа-аналітика
Медіа-спец
Дослідження
Регіональна преса 2005
Довідник видавця
Каталог корисних сайтів

© 2004-2024 УАВПП

Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси:
(044) 289-99-90
info@uapp.org


УАВППГалузь пресиМедіа-аналітикаОглядиПрактичні поради ЗМІ як не стати „цапами відбувайлами” під ч
  Rambler's Top100 SEO-каталог