|
Новини УАВПП
|
Нерозкриті злочини проти ЗМІ породжують відчуття безкарності у тих, хто в такий спосіб намагається тиснути на пресу
11.05.2005
Відкритий лист-звернення керівників 108 видавничих компаній преси України
Президенту України Вікторові Ющенку
Міністру внутрішніх справ Юрієві Луценку
Генеральному прокурору Святославові Піскуну
Ми, видавці газет і журналів Української Асоціації Видавців Періодичної Преси (УАВПП), що представляють 108 видавничих компаній преси і близько 300 друкованих видань з усіх регіонів України, заявляли і заявляємо про свою готовність працювати за стандартами неупередженості, повноти інформації та збалансованості у висвітленні суспільно важливих подій. Ми віримо, що задекларовані Президентом України Віктором Ющенком принципи створення вільної преси, будуть реальними гарантіями невтручання органів державної та місцевої влади в редакційну політику, стануть запорукою проведення на сторінках преси безцензурних дискусій.
Преса чекає від влади конкретних дій, які б забезпечили можливість журналістам і видавцям газет і журналів безперешкодно виконувати свій професійний і громадянський обов`язок перед суспільством. Видавці преси звертають увагу Президента України Віктора Ющенка, Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, Генерального прокурора Святослава Піскуна на те, що і досі залишається нерозкритою величезна кількість злочинів проти ЗМІ. Поки не будуть засуджені вбивці і замовники вбивства Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова, жоден журналіст в Україні не може вважати себе захищеним державою.
Поруч із розправами над журналістами, що змусили здригнутися всю країну, нерозкритими залишаються злочини, спрямовані на зрив випуску друкованих видань. Більше року тому було підпалено друкарню незалежної газети “Молодий буковинець” у Чернівцях. У серпні 2004 року через зловмисний підпал згоріло обладнання для верстки газети “Поступ” у Львові. Ці злочини не просто залишаються нерозкритими. Навколо них відбуваються події, які вимагають пояснення з боку керівництва правоохоронних органів. У Чернівцях слідство намагалось довести, що друкарню підпали самі ж її співробітники. Заступник Міністра внутрішніх справ Г.Москаль під час прес-конференції у Львові заявив, що приміщення газети “Поступ” підпалили співробітники міліції і на разі очікується лише їх явка з повинною. Але замість інформації про розкриття злочину преса дочекалась лише повідомлення про оголошення у розшук керівника обласного львівського УМВС О.Сала.
Cиловий тиск на ЗМІ чинять також і безпосередні „силові” герої публікацій. Так газета «Азовский бульвар» (м.Бердянськ) провела власне журналістське розслідування на тему корупції в Бердянському міському відділі внутрішніх справ, яке призвело до зняття керівника міськвідділу міліції полковника Гончаренка. Але свою невинність він та його оточення тепер доводять не лише судовим позовом у 100 000 гривень, а в першу чергу залякуванням свідків та журналістів з вимогою відмовитися від власних свідчень.
Протягом минулого року було здійснено два злочини проти шеф-редактора тернопільської газети “Місто” та “Радіо Тернопіль” Оксани Яциковської. Кожного разу вона зверталася із заявою до правоохоронних органів. І кожного разу – безрезультатно. А останній випадок у жовтні 2004 року був особливий: по машині, в якій їхала О.Яциковська, стріляли. І досі не знайдено винуватців, не з’ясовано мотиви злочинів.
Нерозкриті злочини проти ЗМІ породжують відчуття безкарності у тих, хто в такий спосіб намагається тиснути на пресу. І за нової влади продовжується така практика. Найбільшим медіа-скандалом нового часу став судовий позов народного депутата, а потім голови ОДА Рівненської області В.Червонія проти “Рівненської газети”, журналістка якої Ольга Ільчук “дозволила собі” оціночні судження на адресу політика. УАВПП виступає третьою стороною у процесі і захищає надане чинним законодавством України право журналіста на оціночні судження.
У той час, коли продовжується розгляд справи у суді, скоєно напад на приміщення Видавничого дому “ОГО”, який видає “Рівненську газету”. Зловмисники проникли в приміщення, де містилася бухгалтерська і податкова звітність і винесли комп’ютер із централізованою бухгалтерією – у такий спосіб вони шукали додаткових “аргументів”, аби стулити рота виданню. Невдовзі до Видавничого дому “ОГО” надійшло повідомлення про початок позапланової комплексної податкової перевірки, хоча газети цього Видавничого дому не було внесено Державною Податковою Адміністрацією України до переліку ЗМІ, які підлягають перевірці у поточному році. УАВПП звернулась до керівництва УМВС у Рівненській області з проханням взяти на особливий контроль розслідування справи з пограбуванням видавця “Рівненської газети”. Начальник ВКР УМВС України в Рівненській області М.Гаврильчик поінформував УАВПП про наявність “постійного контролю за ходом розкриття злочину” з боку керівництва УМВС в Рівненській області, але в приватних розмовах співробітники міліції повідомили журналістам, що виконавців і замовників цього відверто замовного пограбування не буде названо ніколи.
Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси очікує від Міністерства внутрішніх справ реальних дій із розкриття злочинів проти ЗМІ і публічного звітування про такі дії. Саме це продемонструвало б, на думку видавців преси, вірність принципам демократичності влади та її обов’язків щодо захисту свободи слова. УАВПП також закликає Генерального прокурора звернутися із запитом щодо ходу розслідування таких злочинів до Міністерства внутрішніх справ, а також запровадити прокурорський контроль за розкриттям таких злочинів на місцях.
У той самий час Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси висловлює свою занепокоєність діями прокуратури щодо друкованих ЗМІ. Прокотилися прокурорські перевірки медіа в Криму. Для надання пояснень до прокуратури було викликано заступника головного редактора донецької газети “Салон Дона і Баса” Євгена Ясенова, хоча приводом стала звичайна редакційна дискусія на сторінках газети. УАВПП наголошує на праві преси вести суспільні дискусії, навіть якщо вони будуть стосуватися найбільш гострих і болючих питань українського життя, і розраховує, що прокуратура стоятиме на варті цього права вільної преси.
Українська преса, особливо в регіонах, поки що не бачить нового демократичного стилю спілкування влади із пресою. Навпаки – зростають взаємні підозри й непорозуміння. Такі нероз’яснені суспільству і досі факти, як поява „чорних списків” із прізвищами керівників медіа, тільки погіршують ситуацію.
Керівники друкованих медіа, видавці преси усвідомлюють, що тема свободи слова надзвичайно вразлива для провокацій і спекуляцій, і не хочуть бути заручниками політиків у брудній грі. Тому вони вимагають рішучих дій влади із розкриття злочинів проти ЗМІ. Тим, хто розраховує взяти пресу під контроль, тримати її у “залізних лещатах”, збираючи “компромат” на керівників медіа, аби забезпечити лояльність під час наступних парламентських виборів, нова влада і ЗМІ повинні сказати спільне “НІ!”.
|
|
Версія для друку
|
|
|